РЕКУЛЬТИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., спец. Проводити рекультивацію. Рекультивувати площі, де видобування [торфу] провадиться підземним способом, легко: деформація земної поверхні і провали тут незначні, верхній родючий шар грунту лишається незайманим (Рад. Укр., 26.III 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 498.