РЕКТИФІКАЦІ́ЙНИК, а, ч., спец. Фахівець з ректифікації. — За консультанта у молодих ректифікаційників твій, Іване Степановичу, начальник — Розенберг (Шовк., Інженери, 1956, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 497.