РЕКРИСТАЛІЗА́ЦІЯ, ї, ж. Процес зміни кристалічного стану тіла під впливом різних фізичних факторів, але без розплавлення чи розчинення тіла. Рекристалізація є результатом прагнення внутрішніх сил у речовині досягти стійкої конфігурації електронів. І якщо цьому перешкодити, то температура, за якою починається рекристалізація, буде вища, підвищиться зносостійкість матеріалу (Роб. газ., 3.VII 1965, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 497.