РЕКОНСТРУЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., перех.

1. Здійснювати реконструкцію (у 1 знач.). Реконструювати існуючі і збудувати нові судноремонтні підприємства (Директ. XX з.., 1956, 44); — Цей стадіон доведеться.. реконструювати. Який він буде тоді гарний! (Собко, Стадіон, 1954, 229).

2. Відтворювати, відновлювати первісний вигляд чого-небудь за рештками або описами. В Брянській області було виявлено залишки великого дерев’яного будинку, в підвалі якого знайдені жорна та інші частини млинарського устаткування в такому стані, що дозволяє досить повно реконструювати древньоруський ручний млин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 408).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 496.