РЕКОМЕНДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. Знайомлячись з ким-небудь, представляючись комусь, називати себе. — Тоді дозвольте рекомендуватися, — сказав гість з деяким розчаруванням у голосі, — Юрій Баб’як, редактор повітової газети (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 65); — Як вас звуть? — Степан Матюшенко, — рекомендується юнак, трохи згинаючись, — зварник, студент четвертого вечірнього курсу КПІ (Собко, Матв. затока, 1962, 279).

2. безос. Пропонується кому-небудь діяти певним чином, дається порада, вказівка або настанова. Він [доктор] мені не радить їхати у Флоренцію й Рим, бо трудно сподіватись, щоб я могла там не втомитись.. В Швейцарії теж рекомендується мені в зайві екскурсії не пускатись (Л. Укр., V, 1956, 409); Приймати сонячні ванни рекомендується через півтори години після легкого сніданку (Наука.., 7, 1956, 17); Мене командировано в Н-ський полк, затримуватись в дорозі не рекомендувалось (Ю. Янов., II, 1954, 7); Не рекомендується сіяти кормові боби поруч з іншими бобовими культурами, бо шкідники бобових культур легко переходять з посівів на посіви (Колг. Укр., 1, 1962, 16).

3. тільки недок. Пас. до рекомендува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 495.