Про УКРЛІТ.ORG

реквізований

РЕКВІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до реквізува́ти. Стіл, за яким сидів Гнат, був реквізований у попа (Тют., Вир, 1964, 64); // у знач. прикм. Як у далекі татарські часи, гасають по селу верхівці [врангелівці] з оберемками реквізованих кожухів та сирових полотен у сідлах (Гончар, II, 1959, 276).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 493.

вгору