РЕЙНВЕ́ЙН, у, ч. Сорт виноградного вина; вино цього сорту. — Мій батько при гостях, жартуючи, напував шампанським і рейнвейном своїх рисаків, а я такими трунками частую не кожного гостя (Стельмах, І, 1962, 40); Щоб пригасити тугу за рідним краєм, щодня пив [француз Мішо] улюблений рейнвейн, а потім солодко спав у своїй кімнаті (Кочура, Зол. грамота, 1960, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 492.