РЕ́ЙКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ре́йка 1. На ряді дільниць Південно-Західної залізниці вже можна зустріти рейкові пліті довжиною 800 метрів. Завдяки їм на сотні кілометрів простягається «бархатна колія». На ній не чути постійного стуку коліс (Рад. Укр., 6.VI 1962, 3); // Признач. для рейок. Рейки з міцної корозостійкої сталі можуть служити в кілька раз довше, ніж із звичайної рейкової (Наука.., 5, 1962, 33); // Зробл. з рейок. В центрі буде встановлена сорокаметрова башта з котлом, що обертається, її оточуватимуть 23 кільця рейкових шляхів (Колг. Укр., 11, 1957, 28); Рейкова колія; // Здійснюваний за допомогою рейки. Різновидністю зубчастої передачі є рейкова. Вона служить для перетворення обертального руху в прямолінійний і навпаки (Фрез. справа.., 1957, 15)

2. Який рухається, пересувається по рейках (у 1 знач.). Конвейєризація горизонтальних виробок, порівняно з рейковим транспортом, дає можливість зменшити чисельність робітників в 2-2,5 рази (Ком. Укр., 9, 1964, 49); Рейковий підйомник має дві цівкові рейки. Підіймаються рейки шестернями-зірочками, укріпленими на одному валу (Довідник сіль. будівельника, 1956, 131).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 491.