РЕЗОНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до резонува́ти. При вимкненому електрообладнанні [гітара] не звучатиме, бо у неї немає резонуючої камери (Знання.., 10, 1967, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 489.