РЕЗО́ННИЙ, а, е. Цілком обгрунтований, розумний. Щоб перевести розмову на інше і разом задовольнити цілком резонну для попаді і матері цікавість, матушка запитала: — А куди ж, пане Франко, гадаєте.. податися? На теологію чи… (Кол., Терен.., 1959, 136); Резонна відповідь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 489.