Про УКРЛІТ.ORG

резонерство

РЕЗОНЕ́РСТВО, а, с.

1. Схильність до довгих повчальних промов і просторікувань.

2. збірн. Довгі повчальні промови і просторікування. — Ви тільки й зугарні, що резонерство та казуїстику розводити! (Крим., Вибр., 1965, 320); Ми говорили про те, що не в резонерстві ідейна сила роману, ав розкритті ідей (Смолич, Перша книга, 1951, 55); Комедія не терпить резонерства. Сміх умирає там, де з’являється неприховане моралізаторство і тенденція, що випирає назовні (Мист., 3, 1964, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 489.

вгору