РЕЗЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Залишати що-небудь у резерві. * Образно. Гололобі кінозубри солідно хмурились та поки що резервували за собою свої дорогоцінні, невідомо які думки, соломонові рішення (Гончар, Циклон, 1970, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 487.