РЕЗЕ́РВНИЙ, а, е.

1. Який заготовляється для резерву (у 1 знач.) і використовується в разі потреби. Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий, резервний (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 115); — Просто я взяв у Дениса рушницю і під виглядом сторожа спровадив підводи на глухий двір, до жомових ям. Резервних. Тепер головне — прорватися крізь ворота (Тют., Вир, 1964, 148).

∆ Резе́рвний капіта́л — частина грошових прибутків, що виділяється для відшкодування можливих збитків; Резе́рвний фонд: а) те саме, що Резе́рвний капіта́л; б) те саме, що Золоти́й фонд (див. золоти́й). Як для внутрішнього обігу, так і для обігу на світовому ринку кожна країна потребує певного резервного фонду (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 147).

2. Який перебуває у резерві (у 3, 4 знач.). Резервні полки 51 дивізії готувалися до останнього штурму (Ю. Янов., II, 1958, 237); — Яких же ви людей підкинете? Четвертий резервний батальйон введено в дію ще годину тому (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 487.