РЕЗЕРВА́Т, у, ч. Територія, природні багатства якої зберігаються і перебувають під особливою державною охороною. Президія Академії наук УРСР відмітила велике сучасне й перспективне значення заповідників Академії наук УРСР як еталонів природи, резерватів корисної фауни і флори, первісних грунтів, грунтових вод та інших природних компонентів (Вісник АН, 3, 1971, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 486.