РЕДА́КЦІЯ, ї, ж.

1. Організація (колектив), що здійснює підготовку видання до друку. Редакція журналу взяла у мене те оповідання, що друкується тепер у «Віснику» (Коцюб., III, 1956, 425); А редакція (вільних багато очей і рук)! Мусить оте все читать… (Еллан, І, 1958, 234); Словник українсько-російський («Словарь украинского язика»), зібраний редакцією «Киевской старини» і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (Рильський, IX, 1962, 138).

2. Приміщення, в якому здійснюється редагування чого-небудь. Доходила 10 година ранку, і я вже був біля редакції (Коцюб., II, 1955, 425); Ви летите… Ви за кілька хвилин перестрибуєте через Харків,.. щоб за півгодини, спотикаючись і на себе подібних натикаючись, перебігти з Гончарівки до редакції… (Вишня, І, 1956, 208); Вона охоче розповіла Саранчукові, де саме зараз Діденка можна знайти. По цій же вулиці пройти два квартали і — редакція газети (Головко, II, 1957, 453).

3. Варіант якого-небудь літературного або музичного твору чи окремої його частини. Письменник грунтовно переробив твір, використавши критичні зауваження, дав нову редакцію книги (Іст. укр. літ., II, 1956, 437); Дуже цінними є рукописи великого російського письменника М. В. Гоголя. В бібліотеці зберігається одна з останніх редакцій його «Мертвих душ» (Наука… 8, 1958, 30); — Оперу «Від щирого серця» не можна назвати новою редакцією раніше написаного мною однойменного твору (Мист., 1, 1959, 6); // Формулювання, форма викладу думки, положення. Дорогий Михайло Михайловичу, дуже Вам дякую за Ваш лист.. Разом з сим посилаю заяву до контори «Знання» в поданій Вами редакції (Коцюб., III, 1956, 391).

4. Те саме, що редагува́ння. У Львові 19-літній студент вступає до студентської громади і бере живу участь в редакції студентського журналу «Друг» (Коцюб., III, 1956, 28); // Керівництво яким-небудь виданням. Одповідаю на Ваші питання. «Вісник» виходить з IV кн. справді під іншою редакцією… (Коцюб., III, 1956, 434); Не можу не відзначити.. прекрасної роботи грузинського поета Симона Чіковані, за редакцією якого виходять чудові переклади творів Шевченка (Тич., III, 1957, 64); У книзі «Пушкін. Твори», виданій Держлітвидавом України 1949 року (загальна редакція Павла Тичини), не тільки дано переважну більшість найвизначніших творів Пушкіна, але й показано пристрасну працю нашої поетичної громадськості над творами основоположника нової російської літератури (Рильський, IX, 1962, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 482.