РЕГІ́СТРОВИЙ, а, е, спец. Прикм. до регі́стр. У класичній поліфонії незмінне звучання мотиву на одній і тій же ладовій, а часто і регістровій висоті, має назву остинато (Мист., 1, 1956, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 478.