Про УКРЛІТ.ORG

регімент

РЕГІМЕ́НТ, у, ч., заст., рідко. Полк найманого війська. — Я нічого не кажу. Що я знаю. Ми ж були кожний при іншім регіменті. Я при артилерії, він при піхоті (Коб., III, 1956, 496); — В Коломиї наші зненацька скочили гітлерівцям на голову, а в Делятині загорнули в сак цілий-цілісінький мадярський регімент з офіцерами і жандармами… (Козл., Весн. шум, 1952, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 477.

вгору