РЕГОТНЯ́, і́, ж., розм. Нестримний гучний сміх. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1963, 316); А в світлиці тим часом обходила рядова [чарка],.. неслися сміхи, реготня, гвалт окривав хату (Мирний, І, 1949, 409).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 479.

Реготня, ні, ж. = Регітня. Котл. Ен. VI. 21. Скрізь гармидер та реготня. Шевч. 108.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 10.