РЕВОЛЮЦІОНЕ́РКА, и, ж. Жін. до революціоне́р. — Вона не просто собі вчителька, Даньку… Бойова! Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гончар, Таврія, 1952, 97); Марія Іллінічна [Ульянова] була професіональною революціонеркою (Веч. Київ, 17.ІІ 1968, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 474.