РЕВОЛЮЦІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. революці́йний. Робітничий клас Росії відзначався найвищою в світі революційністю, організованістю і мав великий досвід класової боротьби (Програма КПРС, 1961, 9); Народність, революційність творів Шевченка зробили його популярним у країнах Європи і в західноєвропейській критиці ще за його життя (Вітч., 8, 1965, 154); Вчинок Данила й Тосі Флегонт сприймав з романтичним піднесенням, вбачаючи в ньому ламання традицій та зрушення основ, як вияв пристрасної революційності (Смолич, Мир.., 1958, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 474.