РЕВМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до ревматизму, викликаний ревматизмом. Спираючись на лікоть і постогнуючи від ревматичного болю, звелася [мати] і сіла в ліжку (Вільде, Сестри.., 1958, 88); Серед різних уражень суглобів ревматичні ураження є найчастішими, називаються вони ревматичним поліартритом (Наука.., 3, 1962, 54); // Уражений ревматизмом. Очі [у політкаторжанина] короткозорі від темряви казематів, кістки ревматичні від прекрасного каторжного життя (Ю. Янов., II, 1958, 195); Безладно плівся [Остап] нивою, тяжкі, мов колоди, ревматичні ноги плуталися в буркунові, горошкові (Горд., II, 1959, 322).

2. Стос. до ревматика, властивий йому.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 472.