РЕВЕРСИ́ВНИЙ, а, е, техн. Прикм. до ре́верс 1. Верстат ТС-135 обладнаний реверсивним механізмом трензеля (Практ. з машинозн., 1957, 135); // Такий, в якому можна змінювати напрям руху або обертання. Валкові стани, у яких можна змінювати напрямок обертання валків, називаються реверсивними (Слюс. справа, 1957, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 470.