РЕ́ВЕРС, ч.

1. род. а, техн. Пристосування для зміни напряму руху машини або обертання окремих її робочих частин у зворотний бік.

2. род. у, спец. Зворотний бік монети або медалі.

3. род. у, ек. Письмове зобов’язання, гарантія чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 470.