РЕАГУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до реагува́ти. Свої наукові роботи він провадив.. з обліком кількості реагуючих речовин і продуктів реакції (Хімія, 7, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 465.