РВА́ЦТВО, а, с., розм. Вчинки, поведінка рвача. Серед деякої частини громадян ще мають місце факти дармоїдства, рвацтва (Наука.., 9, 1957, 14); Працьовитість [радянських людей] грунтується на глибокому розумінні значення своєї праці для комуністичного будівництва. Їм чужі рвацтво, халтурне ставлення до своєї праці (Ком. Укр., 12, 1965, 56).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 462.