РАЧО́К, чка́, ч.

1. Зменш, до рак¹.Самолов — це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Янов., II, 1958, 46); Є у рису.. вороги — рисовий рачок і рисовий комарик. Перший під’їдає коріння, другий висисає соки з стебел (Хлібороб Укр., 12, 1963, 17).

2. тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних. Веслоногі рачки, відварені у морській воді і підсмажені в маслі, дуже смачні і можуть вважатись делікатесом (Наука.., 10, 1967, 25); Невеликі рачки-бокоплави (їх ще називають морськими блохами) добре орієнтуються по сонцю (Знання.., 10, 1969, 15).

3. Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів. Рачком відра витягають, як хто впустить.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 460.

Рачок, чка, м.

1) Ум. отъ рак.

2) Насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.

2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47.

4) мн. Раст. = і. Ракові шийки. ЗЮЗО. І. 132.

5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.

6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 8.