РА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Бажати. Як бачить, так і рачить (Укр.. присл.., 1963, 360); — Ми правду.. рачимо встановити на нашій землі (Ле, Україна, 1940, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 460.

Рачити, чу, чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог…. з неба зійти рачив. КС. 1882. IV. 170. Як бачать, так і рачить. Ном. № 13572. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити. Чуб. III. 383.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 8.