РАХУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до рахівництва. Двадцять найкращих літ життя провів [Калинович] в одній темній канцелярії, на однім дерев’янім кріслі, над рахунковими книгами (Фр., VI, 1951, 153); Розказував [конторник] здебільшого те ж таки, що й Олійниченко, але займав діло більш з боку рахункового (Гр., II, 1963, 94).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 457.