рахма́ни = брахма́ни — за старовинним народним повір’ям, мешканці (блаженні люди) міфічної (райської) місцевості, мерці, пізніше праведні християни; за походженням, рахмани (брахмани) — індійська каста, що живе десь на сході (тобто, за язичницькими уявленнями, у вирії, в раю); одна з легенд породила повір’я: «Коли їдять крашанки на Великдень, то лушпиння потім несуть до річки та кидають у воду. Вода понесе те лушпиння десь далеко аж до моря до рахманів; припливе воно до них на десяту п’ятницю, тоді й буде Рахманський Великдень»; перші відомості про брахманів подає «Повість временних літ». Постимо, як рахмани (приказка).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 495.