РА́ПАВИЙ, а, е, діал. Шорсткий, шершавий. Тільки руки і ноги, мускулисті, рапаві та сильно розвиті, свідчили, що.. хлопчина не в добрі плекався, але ріс серед важкої праці, боровся довго і тяжко за своє життя (Фр., І, 1955, 274); — Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, рапавий, а як уже вживаний, то м’який, податливий (Март., Тв., 1954, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 452.