РАНІ́ШЕ, присл.

1. Вищ. ст. до ра́но¹. Раніше почало вставати сонце, щиріше доглядати землю (Коцюб., І, 1955, 75); Переміну в настрої дівчини помітили тільки мати і Зося. Мати нічого не сказала доньці, лише мало не щовечора просила, щоб та раніше приходила з гуляння (Стельмах, І, 1962, 277).

2. Колись, давніше. [Річард:] Я ще раніше обіцяв сусідці поставити їй комина в хатині, як тільки вдома вправлюся (Л. Укр., III, 1952, 24); // До цього часу, дотепер. Він ще не бачив ні одного приїзду князевого, але чути чув багато: — і раніше про те згадувалося у селі, а оце тепер — тільки й розмови було про скорий князів приїзд (Хотк., І, 1966, 95); Раніше він [дід] лише зимою заглядав у божественні книги, а тепер, коли його руки вже не годні тримати ніякої роботи, сидить над ними і в будень (Стельмах, II, 1962, 166).

3. До настання певного моменту, строку, якого-небудь часу. — Народ треба раніше підготувати… (Коцюб., II, 1955, 137); Хоч як поспішав Бутаков з роботою, він бачив, що раніше, ніж до Нового року, матеріали його експедиції не потраплять до столиці (Тулуб, В степу.., 1964, 431); — Огонь! — скомандував Брянський. Ударили з усіх автоматів і карабінів. Маковейчик теж вистрелив, ще раніше прицілившись (Гончар, III, 1959, 118).

4. Попереду кого-небудь; спочатку, перше. — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже дай раніше мені сказати (Хотк., І, 1966, 124).

5. у знач. прийм., з род. в. Уживається при означенні первинності чиєї-небудь дії. [Явдоха:] Обоє.. приїхали, трохи не разом. Галя трохи раніше від брата (Мирний, V, 1955, 144).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 449.