РАНТУХО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до ранту́х; // Вигот. з рантуха (у 2 знач.). — Тепер батько буде в рантухових сорочках ходити та панкам води доношувати… (Стеф., Вибр., 1945, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 451.

Рантуховий, а, е. Изъ тонкой бумажной ткани. Сорочка рантухова. Федьк. Пов. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 6.