РА́НО-РАНЕ́НЬКО, присл. Те саме, що вдо́світа. Треба ж рано-раненько, до світу треба встати… (Головко, І, 1957, 267).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 451.