РА́МПА, и, ж.

1. Невисокий бар’єр уздовж авансцени, який прикриває апаратуру для освітлення знизу передньої частини сцени. Оленка підійшла до самої рампи й підхопила пісню (Кучер, Трудна любов, 1960, 328); Одкрита сцена прикрашена прапорами.. Вздовж рампи суцільною клумбою вишикувалися вазони айстр, палаючих канн, білих, жовтих, оранжевих хризантем (Коз., Листи… 1967, 169); // Апаратура для освітлення, розміщена за цим бар’єром. В залі гасне світло. Завіса блищить пишним золотом розшивки, її освітлюють прожектори з бокових лож і рампа (Ю. Янов., II, 1958, 19); Передо мною, через залу, на кону, в світлі рампи стояла Наталка Полтавка в стрічках і кіснику… (Смолич, Театр.., 1946, 144).

2. перен., рідко. Театральна сцена.

◊ Поба́чити сві́тло ра́мпи — бути поставленим на сцені (про виставу). Після серйозної дружної роботи автора і колективу [театру].. «Загибель ескадри» вперше побачила світло рампи (З глибин душі, 1959, 14).

3. Залізобетонна споруда для навантажування та розвантажування вагонів. Біля високої рампи зупинилося кілька вагонів. Почалося їх розвантаження (Веч. Київ, 28.III 1957, 2); // Залізобетонна споруда для переходу поїздів метрополітену з поверхні під землю.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 447.