РА́КОТИЦЯ, і, ж., діал. Ратиця. Приходжу я додому — дивлюсь, а мій підсвинок висить на тину, прив’язаний за задні ноги, та ракотицями дереться об хворост (Н.-Лев., II, 1956, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 445.

Ракотиця, ці, ж. Копыто у свиньи. Мій підсвинок…. ракотицями дереться об хворост. Левиц. Пов. 341.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 4.