РА́КОВИНА, и, ж.

1. розм., рідко. Те саме, що черепа́шка 1, 2. Молодіж сільська гуляє.. Одні навзаводи біжать, а другі Крутії танці водять, ті збирають Блискучі раковини над водою (Фр., X, 1954, 388); Традиційне заняття першого дня для моряків, які прибули в Дакар — відвідати пляж. Тут можна зібрати екзотичні великі раковини (Знання.., 8, 1966, 17); * У порівн. «Мирный» опинився у вузькому коридорі поміж двома величезними айсбергами з одвісними стінами.. Чи пройде «Мирный» поміж Сціллою і Харібдою, чи зімкнуться вони й розчавлять його, як маленьку раковину? (Довж., Зач. Десна, 1957, 451).

2. Частина зовнішнього вуха у людини і ссавців. Через несиметричну форму голови і вушних раковин диференціація горизонтальних напрямів точніша, ніж вертикальних (Рад. психол. наука.., 1958, 35); Вушні раковини [у бобрів] мають мускули, які при пірнанні сплющуються, не допускаючи проникнення води (Наука.., 8, 1959, 34).

3. Керамічна або металева посудина під водопровідним краном. Стукнула щітка вбиральниці об підлогу, гримнуло відро об раковину і в порожнє, лунке залізо дзвінко задзюрчав струмінь води (Смолич, День.., 1950, 188).

4. спец. Порожнина в металі, гіпсі і т. ін., що утворюється при їх переході з рідкого стану у твердий. Перед тим як приступити до розмітки, заготовку старанно оглядають, перевіряючи, чи немає на ній раковин, тріщин, перекосів та інших дефектів, що перешкоджають виготовленню з неї деталі встановлених розмірів і високої якості (Практ. з машинозн., 1957, 34); Раніше конструктори не довіряли литим виробам, гадаючи, що в них можуть виявитися тріщини, раковини та інші вади (Роб. газ., 10.II 1965, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 445.