РАКЕ́ТНИК, а, ч.

1. Той, хто подає сигнали ракетами (у 1 знач.).

2. Той, хто будує і обслуговує ракети (у 2 знач.). Радянські ракетники, що знаходяться на передньому краї захисту світової соціалістичної системи, ясно усвідомлюють, яка відповідальність на них покладена (Наука.., 2, 1966, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 444.