РАЙОНО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до районува́ти 2. Смаковими якостями новий сорт [огірків] «Ракета» значно перевищує раніше районовані для парників сорти (Хлібороб Укр., 5, 1963, 15); // у знач. прикм. Перед нами стояло завдання: навчитися одержувати нові сорти пшениці, які перевершували б за врожайністю всі районовані озимі сорти (Наука.., 4, 1963, 22); // районо́вано, безос. присудк. сл. На Україні районовано 12 найбільш урожайних сортів гороху (Зерн. боб. культ., 1956, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 443.