РАЙКО́МІВСЬКИЙ, а, е. Прикм. до райко́м; // Який працює в райкомі. Райкомівський шофер Павло зирнув на Бачуру і підморгнув бровою. — Щука була добра, хоч і невелика… — сказав він серйозно (Чаб., Тече вода.., 1961, 44); // Належний райкомові. Біля райкомівської конов’язі смикають з пихтірів сіно лише двоє коней (Мушк., Чорний хліб, 1960, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 442.