РАЙКО́МІВЕЦЬ, вця, ч., розм. Працівник апарату райкому. Ото, здається, пройшли робітники залізничних майстерень… А це, видно, приїжджі з периферії райкомівці та голови колгоспів… (Гончар, IV, 1960, 32).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 442.