РАДІОТЕ́ХНІК, а, ч. Фахівець з радіотехніки. Поруч, в аудиторії агротехніки, що на сьогодні їй ім’я — танцзал, інститутський радіотехнік пристроює радіолу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 434.