РАДІОТЕЛЕМЕХАНІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до радіотелемеханіки. Радіотехніка тепер розвинулася настільки що зробила можливими польоти літаків і ракет, якими керує радіотелемеханічний пристрій (Наука.., 4, 1964, 9). РАДІОТЕЛЕСКО́П, а, ч. Пристрій для вивчення радіохвиль, що відходять від космічних об’єктів. Радіотелескопи, які вловлюють електромагнітні хвилі, випромінювані Сонцем, Місяцем та іншими небесними тілами, збагатили наші уявлення про всесвіт (Наука… 3, 1959 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 434.