РАДІОТЕЛЕМЕХА́НІКА, и, ж. Наука про вимірювання певних величин (швидкості, температури і т. ін.) і керування на відстані за допомогою радіо об’єктами, що рухаються, а також відповідна галузь техніки. Високий розвиток ультракороткохвильової техніки, викликаний застосуванням радіолокації, сприяв швидкому удосконаленню телебачення, широкому застосуванню радіотелемеханіки (Радіолокація.., 1958, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 434.