РАДІОТЕЛЕГРАФІ́СТ, а, ч. Фахівець з радіотелеграфії. Одне для нього було ясним — тепер він не зможе добре працювати радіотелеграфістом, бо рука його нечітко вибиватиме знаки на ключі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 307).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 434.