РАДІОСТА́НЦІЯ, ї, ж.

1. Сукупність технічних пристроїв для передавання і приймання інформації за допомогою радіохвиль. Охрім, що трусив на світанку ятері, бачив, як на Гусячому острові ні з сього ні з того заворушилася копиця і звідти виліз якийсь чоловік. Не роздивившись, хто воно й що воно, Охрім прибіг у сільраду і наробив гвалту, що бачив за Ташанню шпигуна, озброєного двома кулеметами і радіостанцією (Тют., Вир, 1964, 258).

2. Установа, яка здійснює передавання та приймання радіоповідомлень, радіовистав, радіоконцертів і т. ін. З дня на день усі чекали закінчення війни.. Здавалось, година розв’язки ось-ось настане і найпотужніші радіостанції світу нарешті привітають людство з великим тріумфом (Гончар, III, 1959, 387); Концерт, який починає передавати київська радіостанція, привертає його [П. К. Саксаганського] увагу (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 434.