РАДІОСЛУХА́Ч, а́, ч. Той, хто слухає програми радіомовлення, радіопередачі. Радіослухачі і телеглядачі — люди різного віку і професій, смаків і вимог (Рад. Укр., 7.V 1959, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 433.