РАДІОЛОКА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій для виявлення об’єктів і визначення їх місцезнаходження методами радіолокації. З допомогою спеціальних радіолокаторів, які посилають і приймають назад відбиті радіохвилі, можна в будь-яку погоду виявити далекі від спостерігача літаки (Бесіди про всесвіт, 1953, 84); Спостереження з Землі за переміщенням радіозонда тепер провадять з допомогою радіолокаторів (Наука.., 2, 1958, 5).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 432.