РАДІОКОМБА́ЙН, а, ч. Прилад, в якому конструктивно поєднано радіоприймач, телевізор, магнітофон з програвачем.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 431.