Про УКРЛІТ.ORG

пішохідний

ПІШОХІ́ДНИЙ, а, е.

1. Признач. для ходіння пішки. Андрій глянув угору по течії за пішохідний міст (Собко, Срібний корабель, 1961, 80).

2. Який здійснюється пішки, не користується транспортними засобами. В умовах гористого рельєфу.. ескалатори матимуть величезне значення для полегшення пішохідного руху (Рад. Укр., 2.VIII 1946, 1); Полк був піхотний, але вже не пішохідний (Смолич, V, 1959, 654).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 553.

вгору