Про УКРЛІТ.ORG

пішоходець

ПІШОХО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Те саме, що пішохі́д 1. То став же пішоходець із тернів виходити, То став червону китайку находити (Думи.., 1941, 90); Пішоходці стали майоріти частіше (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 217).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 553.

вгору